Питання відповідь

Як підвищити ефективність використання добрив?

Як­що ціле­с­пря­мо­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти еле­мен­ти тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня сої, мож­на знач­но зни­зи­ти не­га­тив­ний вплив стрес-фак­то­ра. Рос­ли­ни з оп­ти­маль­ним ста­ту­сом по­жив­них еле­ментів ма­ють най­ви­щий ступінь ре­зи­с­тент­ності. За відхи­лен­ня кон­цен­т­рації еле­ментів жив­лен­ня від рівня цьо­го оп­ти­му­му, а та­кож за не­спри­ят­ли­вих умов підви­щується чут­ливість рос­лин до хво­роб.

Міне­раль­не жив­лен­ня — один із ос­нов­них ре­гу­ль­о­ва­них чин­ників, який за­сто­со­ву­ють для ціле­с­пря­мо­ва­но­го уп­равління рос­том і роз­вит­ком рос­лин за­для одер­жан­ня ви­со­ко­го та ста­ло­го вро­жаю сої. За­зви­чай еле­мен­ти жив­лен­ня роз­гля­да­ють як будівель­ний ма­теріал, не­обхідний для кра­що­го рос­ту та вро­жай­ності рос­лин. Од­нак міне­ральні еле­мен­ти впли­ва­ють на вро­жайність рос­лин, во­ни не тільки по­кра­щу­ють па­ра­ме­т­ри рос­ту та фор­му­ван­ня еле­ментів струк­ту­ри вро­жаю, а й підви­щу­ють імун­ний ста­тус рос­ли­ни, опірність або чут­ливість до па­то­генів (еко­логізо­ва­ний за­хист рос­лин).

Ос­нов­не до­б­ри­во (N, Р, К) під сою та інші зер­но­бо­бові куль­ту­ри слід вно­си­ти під ос­нов­ний об­робіток ґрун­ту (во­се­ни) або під пе­ред­посівну куль­ти­вацію (на­весні) для за­побіган­ня втратам че­рез роз­кла­дан­ня на повітрі. Вне­сен­ня по­вної до­зи до­б­рив під час сівби ство­рює підви­ще­ну кон­цен­т­рацію со­лей у ко­ре­невій зоні й зни­жує схожість насіння, за­три­мує ріст, пе­ре­шко­д­жає роз­вит­ку буль­бо­чок.

Різно­манітні стрес-фак­то­ри, що уп­ро­довж ве­ге­таційно­го періоду впли­ва­ють на фізіологічні про­це­си рос­лин, знач­но зни­жу­ють ефек­тивність за­сто­су­ван­ня доз ос­нов­них до­б­рив, навіть як­що во­ни роз­ра­хо­вані ду­же точ­но, з ура­ху­ван­ням усіх ха­рак­те­ри­с­тик ґрун­ту й сор­то­вих особ­ли­во­с­тей рос­лин. При­чи­на — по­ру­шен­ня гор­мо­наль­но­го ба­лан­су.

Наслідки: слаб­кий роз­ви­ток ко­ре­не­вої си­с­те­ми; втра­та по­гли­наль­ної здат­ності ко­ренів; по­ру­шен­ня фізіологічних про­цесів у тка­ни­нах ли­ст­ка; зни­жен­ня транс­порт­них функцій фло­е­ми й кси­ле­ми; пе­ре­роз­поділен­ня асимілятів, ви­жи­ван­ня шля­хом змен­шен­ня вро­жаю.

Для підви­щен­ня ефек­тив­ності за­сто­су­ван­ня ос­нов­них до­б­рив у ґрун­то­во-кліма­тич­них умо­вах, які зміню­ють­ся та ство­рю­ють стре­со­ву си­ту­ацію для рос­лин і зни­жу­ють за­своєння еле­ментів жив­лен­ня, є спеціальні аг­ро­за­хо­ди, що ко­ри­гу­ють міне­ральне жив­лен­ня на кожній стадії роз­вит­ку культури:

— пе­ред­посівна об­роб­ка насіння;

 — по­за­ко­ре­не­ве (ли­ст­ко­ве) піджив­лен­ня.

За­сто­су­ван­ня ком­плекс­них до­б­рив, до скла­ду яких вхо­дять ма­к­ро- та мікро­е­ле­мен­ти, для пе­ред­посівної об­роб­ки насіння ра­зом із бак­теріаль­ни­ми пре­па­ра­та­ми та про­труй­ни­ка­ми  потрібне для успішно­го по­до­лан­ня рослиною стре­су у фазі про­ро­с­тан­ня та сходів, що в по­даль­шо­му по­зи­тив­но впли­не на ріст і роз­ви­ток сої.

За ре­зуль­та­та­ми досліджень ла­бо­ра­торії тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня сої та зер­но­бо­бо­вих куль­тур Інсти­ту­ту кормів та сільсько­го гос­по­дар­ст­ва Поділля НА­АН ви­ко­ри­с­тан­ня для пе­ред­посівної об­роб­ки насіння ком­по­зиції, що місти­ла: іно­ку­лянт + про­труй­ник + ком­плекс­не до­б­ри­во, — за­без­пе­чи­ло змен­шен­ня абор­тив­ності квіток  та бобів, відповідно, на 9,5 та 9,0% та збільшен­ня вро­жай­ності насіння сої сор­ту Мо­на­да — 0,45 т/га 

До­стат­ня кількість еле­ментів жив­лен­ня в ґрунті ще не га­ран­тує ви­со­ку вро­жайність. Різні біотичні та абіотичні стре­си ма­ють вплив на до­ступність еле­ментів жив­лен­ня та за­сво­ю­валь­ну здатність ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин сої.

Калій і нітрат­на фор­ма азо­ту мо­жуть бу­ти лег­ко ви­миті з ґрун­ту, тоді як фо­с­фор хімічно зв’язується кальцієм і магнієм, ут­во­рю­ю­чи важ­ко­роз­чинні спо­лу­ки то­що. За зни­же­них тем­пе­ра­тур сповільнюється спо­жи­ван­ня еле­ментів жив­лен­ня: фо­с­фо­ру — за тем­пе­ра­ту­ри 10...11°С, нітрат­но­го азо­ту —  5...6°С, калію — за 7...8°С.

За ос­танні два де­ся­тиріччя особ­ли­во­го зна­чен­ня як дже­ре­ла мікро­е­ле­ментів на­бу­ли хе­ла­ти (ком­пен­со­нати) — внутрішньоком­плексні спо­лу­ки ор­ганічних ре­чо­вин із ме­та­ла­ми (В, Мо, Zn то­що). Во­ни не по­гли­на­ють­ся ґрун­том, про­те за­сво­ю­ють­ся рос­ли­на­ми та ма­ють кра­щий ефект, ніж ор­ганічні спо­лу­ки мікро­е­ле­ментів. Ефек­тивність хе­латів у 10–15 разів ви­ща, ніж відповідних суль­фатів мікро­е­ле­ментів.

Як відо­мо, соя, по­чи­на­ю­чи з фа­зи тре­ть­о­го трійча­с­то­го ли­ст­ка, стає ду­же чут­ли­вою до не­стачі фо­с­фо­ру. Са­ме в цей період відзна­че­но дефіцит во­ло­ги, що об­ме­жує жив­лен­ня ко­ре­не­вою си­с­те­мою цьо­го еле­мен­та. До то­го ж на ґрун­тах із ви­со­ким умістом ор­ганічної ре­чо­ви­ни в цей са­мий період спо­с­теріга­ють дефіцит мар­ган­цю. На ґрун­тах, які ха­рак­те­ри­зу­ють­ся низь­ким умістом ор­ганічних ре­чо­вин, до­сить ча­с­то ви­яв­ля­ють нестачу цин­ку. Слід за­зна­чи­ти про ви­со­ку ви­мо­гу сої до магнію й сірки, яких для фор­му­ван­ня  вро­жаю на рівні 3,0 т/га соя ви­ко­ри­с­то­вує відповідно 40–60  і 30–50 кг. То­му са­ме у фазі третього трійча­с­того ли­с­тка — бу­тонізації вар­то про­ве­с­ти по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня ба­га­то­комп­лек­сни­ми хе­лат­ни­ми спо­лу­ка­ми, які ма­ють підви­ще­ний уміст фо­с­фо­ру в поєднанні з мар­ган­цем, магнієм, сіркою, цин­ком та молібде­ном. Це за­без­пе­чить інтен­сив­ний ріст і роз­ви­ток рос­лин, підви­щить стійкість до ви­со­ких тем­пе­ра­тур і ко­ефіцієнт ви­ко­ри­с­тан­ня еле­ментів жив­лен­ня з ґрун­ту та ак­тивізує ­у­тво­рен­ня кореневих бульбочок. 

До­сить важ­ли­вим періодом ор­га­но­ге­не­зу в сої є фа­за бу­тонізація — по­ча­ток цвітіння. З цьо­го ча­су по­чи­нається інтен­сив­ний ріст і роз­ви­ток рос­лин сої та за­кла­дан­ня май­бут­нь­о­го вро­жаю. І са­ме в цей період соя відчу­ває дефіцит бо­ру. Найбільше ця про­бле­ма ха­рак­тер­на для посівів на ґрун­тах із підви­ще­ною кис­лотністю та за умов не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня або по­су­хи. За­сто­су­ван­ня ба­га­то­ком­по­нент­них до­б­рив із підви­ще­ним умістом бо­ру при­ско­рить про­цес рос­ту пил­ко­вих тру­бок, ак­тивізує про­це­си цвітіння, збільшить кількість квіток та насіння в рос­лині. Для сої най­важ­ливіши­ми є два перші піджив­лен­ня ба­га­то­ком­по­нент­ним до­б­ри­вом, ко­ли куль­ту­ра най­кра­ще ре­а­гує на ви­щез­га­дані ма­к­ро- та мікро­е­ле­мен­ти. Третє по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня до­б­ри­ва­ми із ви­со­ким вмістом калію і мікро­е­ле­ментів ба­жа­но про­ве­с­ти у фазі на­ли­ван­ня насіння, що поліпшить над­ход­жен­ня во­ди в кліти­ни рослин, збільшить ос­мо­тич­ний тиск і тур­гор, підви­щить їхню стійкість до по­су­хи та, відповідно, змен­шить абор­тивність пло­до­е­ле­ментів. А також по­дов­жить ро­бо­ту фо­то­син­те­тич­но­го та симбіотич­но­го апа­ратів, по­кра­щить про­це­си на­ли­ван­ня та підви­щен­ня якісних по­каз­ників насіння.

Про­ве­дені в Інсти­туті кормів та сільсько­го гос­по­дар­ст­ва «Поділля»  досліджен­ня з вив­чен­ня впли­ву по­за­ко­ре­не­вих піджив­лень на рівень абор­тив­ності пло­до­е­ле­ментів та вро­жайність насіння сої  по­ка­за­ли, що за­сто­су­ван­ня двох по­за­ко­ре­не­вих піджив­лень во­до­роз­чин­ни­ми до­б­ри­ва­ми у фазі бу­тонізації та по­чат­ку на­ли­ван­ня насіння за­без­пе­чи­ли змен­шен­ня абор­тив­ності квіток і бобів відповідно на 13,1 та 20,6% та збільшен­ня вро­жай­ності насіння сої сор­ту Мо­на­да на 0,53 т/га